Професор Кембриджу Ха-Джун Чанґ розкриває справжню історію становлення клубу багатих країн — жорстку битву імперій та колоній за економічний суверенітет, технології, власну промисловість і ринки збуту. Тут були і військовий примус до нерівноправних договорів та скасування ввізних мит, і заборона колоніям обробляти власну сировину, і безсоромний протекціонізм багатих країн, і крадіжка патентів та технологій.
Часи колоніалізму минули, але цинізм у міжнародній економіці не зник. Такі міжнародні організації, як МВФ, Світовий банк і СОТ, — свідомо чи ні — продовжують наполегливо радити бідним країнам беззастережно відкривати ринки, скасовувати ввізні мита й не розвивати власної промисловості. Раніше такі поради підкріплювали гарматними пострілами, тепер — неоліберальною економічною теорією.
Що слід робити Україні, щоб позбутися статусу сировинної колонії й отримати економічний суверенітет, читайте у книжці.
ДЛЯ КОГО
Для якнайширшого кола читачів, усіх, хто цікавиться тим, як функціонує економіка та міжнародна торгівля.
ЧОМУ ЦЯ КНИЖКА
Автор безліччю історичних прикладів доводить, що увійти до клубу багатих країн — це значить жорстко захищати національні інтереси, не приймати на віру поради багатих країн, жертвувати короткостроковими споживацькими вигодами заради розбудови власної промисловості. І головне — не боятися взяти власну долю у власні руки.
ПРО АВТОРА
Ха-Джун Чанґ — відомий корейський економіст, колумніст газети Guardian, викладає економіку в Кембриджському університеті. Консультував Світовий банк і Європейський інвестиційний банк.
ВІДГУКИ
«Розумна, жвава та провокаційна книга, яка пропонує нам нові переконливі способи поглянути на глобалізацію».
Джозеф Стігліц, нобелівський лауреат з економіки
«Зрозумілою мовою про складні економічні явища та економічну політику. Must read для державників, управлінців та бізнесменів».
Віктор Галасюк, президент Української асоціації Римського клубу, доктор економічних наук
ЦИТАТИ
Про «економічне диво» Кореї
Корейське «економічне диво» стало результатом виваженого та прагматичного поєднання ринкових стимулів і державного управління. Уряд Кореї не мав наміру придушити ринок, як це робили комуністичні держави. Але й не йняв сліпої віри у вільну торгівлю. Хоча корейці серйозно ставилися до ринків, вони усвідомлювали, що їхній стратегії необхідне державне корегування.
Торгівля й економічний розвиток
Важливість міжнародної торгівлі для економічного розвитку складно переоцінити. Але вільна торгівля — це не найкращий шлях. Торгівля сприяє економічному розвитку економіки тільки тоді, коли країна застосовує поєднання протекціонізму і відкритої торгівлі, постійно адаптуючись до змін у потребах і можливостях. Торгівля насправді є надто важливою для економічного розвитку, щоб віддавати її на поталу теоретикам вільного ринку.
