Оглавление Лідери, що змінили світ
                                    Передмова до книги, яку варто читати не тільки політикам: Степан Віднянський
 
Томаш-Ґарріґ Масарик: «Нова Людина» у «новій Європі» 
Юзеф Пілсудський: Начальник, який створив собі державу 
Карл Маннергейм: маршал, який переміг сталіна 
Мустафа-Кемаль Ататюрк: Демократ-диктатор 
Едуард Бенеш: Президент, який двічі втратив республіку
 
Франсіско Франко: Непереможний генералісимус 
Йосип Броз Тіто: Фундатор «Іншого» Соціалізму 
Махатма Ґанді: Босоногий переможець імперії 
Давид Бен-Ґуріон: Ідеаліст, який втілив свою «божевільну» мрію в життя
 
Конрад Аденауер: Батько нової Німеччини
 
Цзян Цзінґо: Заворгвідділом Свердловської міськради, який очолив антирадянський режим
 
Людвіґ Ергард: Будівничий соціальної ринкової економіки
 
Урго-Калева Кекконен: Селянин, що змусив чорта крутити жорна свого млина
 
Янош Кадар: Творець «гуляш-комунізму»
 
Ґолда Меїр: Киянка, яка стала міфом
 
Алєксєй Косигін: Нереалізована альтернатива застою
Лі Куан Ю: Лідер, який на маленькому острові створив велику націю
Александер Дубчек: Партійний функціонер, який спробував дати соціалізму «людське обличчя»
 
Віллі Брандт: Політик, який став великим... схиливши коліна
 
Авґусто Піночет: Генерал, який одягнув на націю «залізні штани»
 
Заїд Бін Султан Аль Нахаян: Монарх, який став президентом квітучої федерації
 
Марґарет Тетчер: «Залізна леді», яка створила свій власний «изм»
Джіммі Картер: Християнин, який спростував аксіому: «політика та мораль — то несумісні речі»
Іван-Павло Великий: Пастир, який навчив свою паству не боятися
Рональд Рейґан: Переможець у холодній війні
 
Хуан-Карлос І: Король, який зруйнував «батьківську» диктатуру
 
Вацлав Гавел: ІНТЕЛЕКТУАЛ, ЯКИЙ ПОКОНАВ АБСУРДИСТАН
 
Лех Валенса: Робітник, який переміг червоного дракона
Гельмут Коль: Реставратор німецької єдності
Нельсон Мандела: Людина, яка поєднала чорне з білим
 
Основна використана література