В комплект входят книги:
Людина
Через кладку
Ніоба
Апостол черні
(Цена комплекта ниже суммы цены каждой из книг отдельно)
"Апостол черні"
Ольга Кобилянська (1863–1942) — класик української літератури, авторка модерної прози. Її творча спадщина велика й різноманітна. Останній великий твір письменниці — роман «Апостол черні», був написаний в 1836 році й мав тернистий шлях до читача. У радянські часи він був під забороною — не видавався, при цьому офіційні літературознавці в один голос таврували його як «ідейно й художньо неповноцінний».
Чим же так дошкулила визнана у світі оповідачка тогочасній владі? Та тим, що повела мову про те, чого найбільше боїться будь-яка імперія — самоідентифікацію поневоленого народу. Тому й нині роздуми й надії авторки не втратили актуальності. У романі вони вплетені в захопливий сюжет про долю кількох поколінь української родини з Буковини.
"Людина"
Ця книжка містить дві повісті, що мали для письменниці непересічне значення. Саме «Людина» відкрила їй шлях до української літератури, бо вперше була написана українською мовою. І водночас, за словами авторки, принесла багато «мук творчості» — чотири рази перероблювалася.
Тим часом «За ситуаціями» писалася «з такою силою чуття, що викінчуючи її, я цілий вечір плакала», згадувала Ольга Кобилянська.
Єднає повісті доля головних героїнь — така різна й однаково складна, які прагнуть жити за своїми ідеалами, та їм несила подолати опір світу, якому вони протистоять.
"Через кладку"
Повість «Через кладку» письменниця замислювала дуже довго. У ній хотіла сказати про особисте, те, що називала «білою мрією». І силою свого таланту написала історію всепоглинального кохання, яке, однак, не завжди сповнене щастям.
У повісті майже немає подій, зате є плетиво настроїв, зустрічей, думок, розкрито глибину почуттів, внутрішній світ головних героїв – Мані Обринської та Богдана Олеся, від імені якого ведеться розповідь. Їхній шлях одне до одного пролягав через кладку, яка у цій зворушливій повісті одночасно символізує і бар’єр, і єднання протилежностей, і загалом людське життя.
"Ніоба"
Трагічну долю героїні грецького міфу Ніоби та її дітей переспівували на свій лад чимало митців ще від античних часів. Ольга Кобилянська пояснювала свою зацікавленість цією історією тим, що «... описана мною „Ніоба” існувала справді, і всі її діти були нещасливі… Ніобу знала моя мати особисто, а кількох з її дітей я також».
У повісті уособленням горя та страждань є дружина священника Анна Яхнович. Їй не дає спокою думка, чому щастя обійшло її дванадцятьох дітей. Зрештою вона доходить висновку, що в усьому винна заздалегідь визначена неминучість. Однак читач має змогу ухвалити власне рішення.
