У творчості майже кожного видатного поета є те, що минає разом із часом, і те, що залишається надовго або й назавжди. Довге життя судилося поезіям епохальних поетів ХХ століття — Павла Тичини (1891—1967) та Максима Рильського (1895—1964), чия творча спадщина збагатила скарбницю української та світової літератури.
Їх багато чого єднає. Наприклад, те, що обоє напрочуд рано почали складати вірші, відчули смак творчості, а їхні книжки поезій (Тичинині «Сонячні кларнети» та «Під осінніми зорями» Рильського), що побачили світ одночасно — 1918 року — та входять до нашого видання, відразу засвідчили неабиякий талант майбутніх поетів-класиків. Основна тема цих збірок — радість існування, гімн життю та молодості, пошуки юної душі, яка прагне щастя й любові.
Уривок з книги
