Роман «Шагренева шкіра» (1831) видатного французького письменника ХІХ століття Оноре де Бальзака (1799—1850) входить до «Людської комедії» — грандіозної епопеї, яка складається з понад 90 романів, повістей, оповідань, пов’язаних загальним задумом і величезною кількістю персонажів.
Чи можна укласти угоду з дияволом — це питання цікавило багатьох письменників, проте жоден не знайшов на нього відповіді. А раптом усе ще можна повернути так, що ти будеш у виграші? А як цього разу доля посміхнеться тобі? А що коли ти станеш тим єдиним, кому вдасться перехитрити сили зла? Так міркував герой роману «Шагренева шкіра». Він програв у казино і вже готовий був звести рахунки з життям, аж раптом доля дала йому шанс: молодик отримав шмат шагреневої шкіри, що може виконати будь-яке його бажання. Проте за однієї умови: при виконанні бажання шмат шкіри зменшується — і скорочується його життя. То що ж це врешті-решт — подарунок долі чи прокляття?..
Також до видання увійшов роман «Серафіта» (1833—1835), в якому Бальзак пояснює теософські теорії скандинавського філософа Е. Сведенборга. Письменник захоплювався його ідеями і втілив їх в образі головної героїні/героя — гермафродита Серафіти/Серафітуса.
Уривок з книги
