Степан Бандера — хто він, цей вірний син української землі, і чому не вщухатимуть ще довго дискусії навколо цієї яскравої особистості? Що ж робить його Символом українського визвольного руху? Чому його, в’язня гітлерівських концтаборів, з одних трибун називають ворогом, а з інших — Провідником і героєм? Щоб зрозуміти це, варто почати з подолання стереотипів, які утвердилися в суспільстві завдяки потужній багаторічній радянській пропаганді. Базуючись на достовірних фактах, цікавих і невідомих широкому загалу матеріалах, автор розповідає про життєпис лідера ОУН без штучно створених міфів: які погляди він мав, якими ідеалами керувався і, зрештою, якою був людиною.
ДЛЯ КОГО КНИЖКА
Для широкого кола читачів, усіх, хто хоче зануритися в життєву атмосферу покоління, яке виборювало незалежність України в середині ХХ століття та прагне сформувати власне ставлення до її героїв і, насамперед, до непересічної особистості Степана Бандери.
ЧОМУ ЦЯ КНИЖКА
Видання є найновішим і найповнішим на сьогодні дослідженням про життя Степана Бандери. Автор — визнаний науковець і чи не найавторитетніший експерт із цієї теми в Україні. Книжка базується на численних документах і свідченнях, а також спогадах самого Степана Бандери. Містить багато ілюстративних матеріалів, зокрема медіадодаток із фото, відео й навіть записом голосу Провідника.
ПРО АВТОРА
Микола Посівнич — кандидат історичних наук, науковий працівник відділу новітньої історії Інституту українознавства НАН України та президент фонду «Літопис УПА». Досліджує націоналістичний рух. Автор 6 монографій, 6 брошур і понад 140 статей, упорядник і редактор 16 книжок.
ЦИТАТИ
Вступ та діяльність Степана Бандери в «Пласті»
Через важку хворобу (ревматизм колінних суглобів) Степана Бандеру протягом двох років не приймали до «Пласту» Бували моменти, що хлопець зовсім не міг ходити. І лише завдяки надзвичайним зусиллями над собою він переміг біль і здав необхідні для вступу фізичні вправи. 1 жовтня 1922 року Бандеру зарахували до гуртка «Вовк» П’ятого пластового куреня ім князя Ярослава Осьмомисла в Стрию. Завданням «Пласту», за словами Бандери, було плекати дух братерства серед своїх членів і виховувати їх за програмою скаутингу. Основним видом діяльності були мандрівки і табори, що відбувалися в околицях Стрия та в Карпатах Свою першу пластову присягу Степан Бандера склав 26 лютого 1923 року, після піврічної підготовки і виконання вимог першої пластової проби.
«Перевідкриття» Степана Бандери
Степан Бандера як історичний діяч сформувався завдяки реалізації одного з найуспішніших українських суспільних проєктів — ОУН, основними цілями якого були відновлення незалежності та усвідомлення народом необхідності власної держави, відсутність якої стала основною причиною поразки визвольних змагань 1917-1921 років Однак постать Бандери й досі міфологізована. На Сході України, не кажучи вже про Росію, Польщу й Ізраїль, Бандеру знають лише як фанатичного терориста, котрий застосовував усі методи для досягнення своїх цілей, а це має мало спільного з його реальною діяльністю та політичними поглядами. Протягом майже тридцяти років Степан Бандера був активним учасником і провідником визвольного руху, основоположником ряду політико-ідеологічних, стратегічних і тактичних засад національно-визвольної боротьби. Своє життя, талант і працю він повністю присвятив ідеалам боротьби за визволення України.
Уривок з книги
