Нотатки з кухні «переписування історії»

Код: 2100018019

400 грн

Є на складі

В бажані

Доставка
БЕЗКОШТОВНА по Києву і Україні при вартості замовлення від 1200 грн.
140 грн доставка кур'єром по Києву
140 грн доставка кур'єром по Україні при замовленні на меншу суму
Детальніше

Оплата
Готівкою або на термінал при отриманні, Безготівкова, Visa/MasterCard

Автор	Володимир В'ятрович
Видавництво	Наш Формат
Сторінок	528
Рік	2021
ISBN	978-617-7973-67-5
Обкладинка	тверда
Мова	Українська
Формат	70x100/16 (165х235 мм.)

Про книгу Нотатки з кухні «переписування історії»

Ця книга входить в Комплект книг Володимира В’ятровича

(Ціна комплекту нижче суми ціни кожної з книг окремо)

Історик Володимир В’ятрович зібрав низку власних публікацій — від початку 2000-х до нашого часу — та доповнив їх сучасним наративом. Це статті, колонки, інтерв’ю, у яких ідеться про національну ідентичність, Голодомор, визвольну боротьбу й «людей волі», Помаранчеву революцію і Євромайдан, матеріали під грифом «цілком таємно», які одного дня стали «цілком нетаємними». Значну частину цієї історії автор ретельно дослідив, а ще частину — допомагав творити.

Ось чому це книжка про минуле — авторове, українців, минуле загалом, про історію як history і story, про колективне й особисте.

ДЛЯ КОГО КНИЖКА

Для широкого кола читачів, всіх, хто хоче сформувати власний погляд на українську історію та переосмислити як колективну пам’ять, так і події недавнього минулого.

ЧОМУ ВАРТО КУПУВАТИ

Це книжка не про переписування історії. Вона — про спроби українців написати історію власної держави. Звільнитися з полону думок «старшого брата» й досягнути справжньої незалежності — коли можеш розповідати свою історію від першої особи. Як історію України, а не Росії, Польщі чи ще когось на нашій землі.

ПРО АВТОРА

Володимир В’ятрович— історик. На посаді директора архіву Служби безпеки України розсекретив доти таємні архіви КГБ. Працював в Українському науковому інституті Гарвардського університету. Викладав в Українському католицькому університеті та Києво-Могилянській академії, очолював Центр досліджень визвольного руху. Як керівник Інституту національної пам’яті ініціював декомунізацію. Автор і співавтор 14 книжок з історії України ХХ століття.

ВІДГУКИ

Книжка прекрасно відображає напругу, з якою Україна переживає трансформацію історичної пам’яті. З одного боку, настав час незалежному народові подивитися на свою історію своїми очима, а не очима поневолювачів. Лише так він утвердить суб’єктність. З іншого — демократична Україна не має вдаватися до силових прийомів, якими комуністичний режим витравлював прояви української самосвідомості. Володимир В’ятрович обрав важливу місію сприяти першому, не вдаючись до другого.

— Мирослав Маринович, проректор Українського католицького університету, в’ язень ГУЛАГу (1977–1987).

Напрочуд захопливе чтиво — біжуча історія in fluenti, її неостигла, розжарена магма, ретельно зафіксована «зсередини» дослідником і учасником, якому Україна завдячує кількома найуспішнішими реформами минулого десятиліття. Той випадок, коли автор має повне право сказати про себе Шевченковими словами: «Історія мого життя є частина історії моєї батьківщини»..

— Оксана Забужко, письменниця, лауреатка Шевченківської премії.

ЦИТАТИ

Про учасників ОУН та УПА

Історики люблять давати узагальнені назви якимсь періодам минулого, сукупності подій чи групам людей. Так можна відразу підкреслити їхню (періодів, подій, людей) визначальну характеристику, щось, що робить їх унікальними, вирізняє серед інших, об’єднує їх. Учасників визвольного руху ОУН та УПА я для себе назвав «Люди волі». Друге слово у двох значеннях, передбачених у нашій мові. Волі — як внутрішнього стрижня, незламності, цілеспрямованості. І волі як свободи, особистої та колективної, національної. Адже гаслом їхнього життя було «Воля або смерть». І вони довели, що для них це не просто патетичні слова.

Чому Помаранчева Революція не принесла очікуваних здобутків

Період 2005–2010 років став часом невикористаних нами всіма — владою, громадянами — унікальних можливостей. Ми виявилися не готовими. Схоже, як і в 1918 році, Україна знала, як вибороти державу, але не знала, як її будувати. Українці були чудовими опонентами влади — повстанцями, дисидентами, вміли боротися з нею, не вміли скористатися її здобуттям. З одного боку, не було людей, підготовлених для зайняття державних посад (адже наші молодіжні організації навіть в незалежній Україні готували партизан і лісовиків, а не необхідних країні службовців), з іншого — громада категорично не сприймала «своїх» при владі. Адже для українців влада була завжди чужою. Тож, коли в ній з’явилися «наші», ми геть не знали, як з ними поводитися. Одні, як звично, бачили у владі ворогів, і тих, хто пішов на державну службу, вважали мало не запроданцями. Інші вдавалися в іншу крайність — боялися сказати бодай щось критичне про «наших» і заплющували очі на те, як вони впевнено ставали схожими на минулих опонентів.

pdf Уривок з книги

Додати свій відгук про книгу

Зміст Нотатки з кухні «переписування історії»

Моя iStorya
Три знайомства з Марією Савчин
Армія безсмертних
40 літрів повстанських документів
Проблема державного визнання УПА
на тлі політичної ситуації в Україні
Українсько-польське протистояння в історії та політиці
Збереження національної пам'яті: досвід Литви
Щодо концепції українського визвольного руху XX століття
Українська повстанська армія: історія нескорених
Рік без генерала
Легенда про «Нахтігаль»
Кінець «легенди» про «Нахтігаль»
Відкриваючи секрети. Досвід маленької реформи
Вони повернулися...
Цілком нетаємно
ФСБ проти УПА
Українська Друга світова (в кольорі)
Велика нічия
«Хочу жити» в незалежній Україні
In memoriam Іван Вакарчук
Європа заговорила
Back to USSR, або Мистецтво витинанки з підручника історії
«Войнушки»
Тут лежить Україна
Приходь — здавайся!
Виступ на прощанні з Євгеном Сверстюком
Втрачені
Тихі герої німої війни
Помаранчевий урок історії, або Чому в українському
календарі стільки днів незалежності
Президент та історичні торги
Чому в Україні немає свого Вацлава Гавела?
2011. Повернення Сталіна
Союзники
Геноцидні ігри
«Сопромат». Конфлікти минулого не вирішити грою в мовчанку
70-ті роковини Волинської трагедії. Профанація та сакралізація
Використання документів комуністичних спецслужб.
Закордонний досвід
Про пам’ять і майбутнє
Якби не було УПА
Моральні проти кримінальних
Незнана революція
Боротьба КГБ проти поширення інформації про Голодомор
Як Голодомор зробив нас нацією
Перша перемога
Через Майдан до свободи
Десовєтизація
(Не)подоланий тоталітаризм. Український урок
Щойно фактів буде достатньо, минуле перестане ділити українців
Україна відновлює державну політику
у сфері національної пам’яті
Рік змін. Як вивести країну з минулого в майбутнє
Сила пам’ятника. Камерон і Ганді
Не Ганді і Бандера, а Камерон і Путін. Feel the difference
Куди веде вулиця Леніна?
Про героїв та їхні імена
Пам’ять про Корюківку
Міти і війна
Наше завдання — іцоб совок не відтворився
в майбутніх поколіннях
Декомунізація та академічна дискусія
В українсько-польському діалозі найважливіше.
щоб ми почули одне одного
Наше завдання — деполітизувати тему
польсько-української історії
Україна — фронтир свободи
Повертаємо людям історію, історії повертаємо людей
Справжня Зірка Героя
Тисячі вулиць отримали нові назви. Жодних протестів не було
Закриті архіви: справжня та вигадана історія
«Нюрнберг» над комунізмом можливий і потрібний
Книжка не лише про Волинь
Українсько-польська мрія
Про вбивць Бабиного Яру
Злочин нацистів — убивство понад ста тисяч людей,
злочин комуністів — забуття вбитих
Після декомунізації буде деколонізація
Війна не робить винятків
Голодомору 1932-33 років передували
5 тисяч селянських повстань
Якір у минулому
Україна сама ініціюватиме перепоховання своїх визначних
особистостей у Національному пантеоні
Я маю мрію
Сто років боротьби
Крути — бій за майбутнє
УПА — відповідь нескореного народу
Проект УПА з’явився ще 1921 року — в отамана Тютюнника
Слід в історії
Про акцію «Вісла» та російський імперіалізм
Сплюндрований пам’ятник УПА — продовження «Вісли»?
Комплекс старшого брата замість діалогу:
як урятувати відносини з Польщею
«Волинь» vs «Катинь»
Як західні медії ширять російський антисемітизм
«Єврейське питання» в ідеології та програмі ОУН 388
Уламки дзеркала історії
Розуміти історію — розуміти себе
іоо років незалежності
Декомунізація — перший етап деколонізації України
Діалог під загрозою
Польсько-українські переговори: погляд ізсередини
Польські політики ще не зрозуміли, що Україна змінилася
Історія та пам’ять
Заходи по всьому світу демонструють: Голодомор не зламав нас
Ми пам’ятаємо! Ми сильні!
Спроможність убивць і сила тих, хто чинив спротив
«Разом з власної волі з 1919 року».
Соборність у політиці національної пам’яті
Головний урок ОУН: боротьба за свободу
має бути безкомпромісною
Ті, що зродилися великої години
Історія — це не той випадок,
коли правда може бути десь посередині
Про справу Слідкому Росії, націоналізм,
Польщу і війну на Донбасі
Ті, що перемогли ГУЛАГ
На компроміси в питаннях національної пам’яті я йти не буду
Декомунізація і людина
Фактор свободи. Мазелинці, петлюрівці, бандерівці
Реабілітація, «рожеве сприйняття радянського» —
загроза для України
Як домовитися з минулим. Що таке і навіщо
потрібна політика національної пам’яті
Історія в інформаційній війні Росії проти України
Підбиваючи підсумки. 2014-2019
Подяки