Володимир Михайлович В'ятрович — український публіцист, вчений, громадський діяч. Кандидат історичних наук, член наглядової ради Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів “Тюрма на Лонцького”. Розсекретив таємні документи КДБ - “хакером архівів чекістів”. Один з головних ініціаторів “декомунізації”. Прихильник діяльності УПА та Євромайдану.
Володимир В'ятрович народився у Львові в 1977 році. Закінчивши школу у 1994 році, вступив на історичний факультет Львівського національного університету.
Захистив кандидатську дисертацію у 2004 році на тему: “Закордонні рейди УПА в контексті реалізації антитоталітарної національно-демократичної революції народів Центрально-Східної Європи”.
Ще в студентські роки В'ятрович заснував Центр досліджень визвольного руху у 2002 році - некомерційну дослідницьку організацію, що займається дослідженнями історії УНР та ЗУНР, політичної формацій ОУН, УВО, УНДО, дисидентів, а також військових рухів УПА, УСС, УГА і політики окупантів на українській землі у 20 столітті. Також був членом молодіжного опозиційного руху “Опір Молоді” (пізніше “Чорна пора”).
Трудову діяльність Володимир В'ятрович почав у 2005 році, викладав в Українському католицькому університеті у м. Львів та Інституті українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. В різні часи працював радником глави СБУ, керівником архівного відділу Українського інституту національної пам'яті, главою вченої ради Центру досліджень визвольного руху. Також в Українському науковому інституті Гарвардського університету, Національному університеті “Києво-Могилянська академія”, Львівському національному університеті імені Івана Франка.
Відстоюючи право на доступ до архівів радянського періоду, у 2013 році створив Електронний архів avr.org.ua з понад 14 тисячами документів.
У 2019 брав участь у виборах до ВР України від партії “Європейська солідарність”.
В'ятрович — автор книг та ряду монографій, співавтор 3-х історичних праць. Також був редактором наукового журналу “Український визвольний рух” з 2003 по 2008 роки. Лауреат державної премії імені В. Стуса за книгу “Історія з грифом "Секретно”, лауреат літературної премії ім. Івана Кошелівця за дослідження “Про українсько-єврейську співпрацю в боротьбі за Незалежну Україну“ у 2008 році.
В даний час пише статті для “Української правди” та порталу ТСН.ua.
