Що робити жінці після розлучення, якщо донька уже доросла й живе окремо, а квартиру довелося залишити? Жінка приїздить у портове село, починає працювати у кнайпі свого брата, оселяється в будинку на околиці. Відчуття дому в неї навряд чи колись було, та й чи можна вважати своїм той дім, де мама не відчиняє тобі дверей і змушує годинами чекати на сходах? Згодом інший дім, — той, у якому народилася донька, — жінка сама залишила колишньому чоловікові. Не дивно, що вона називає себе людиною без коріння. Та чи стане домом для жінки той будинок на околиці села, де вона у сорок вісім років нарешті живе сама, але ховає пістолет під ліжком, і яку роль тут відіграє дивний чоловік, який уміє ставити пастки на куниць?
Ця книжка — про потрібність дому, про вкорінення, про важливість пам’яті, а ще — про історії, що стали легендами та які не можна забувати.
Уривок з книги
